Вітаю, шановні колеги! Я щиро дякую організаторам конференції за запрошення. А по-друге, про те, що моя доповідь була після доповіді пані Тетяни Єрошинка, і вона, логічно, її продовжує. Я хочу розпочати з того, що з останніх фактів,

18-19 вересня міністри досліджень та інновацій Європейської комісії узгодили між собою стратегію відкритих інновацій та рекомендацій

щодо різноманітності, справедливості, інклюзії та доступності у сфері науки, технологій і інновацій. Те, що там було сказано, що кожен повинен мати рівні можливості

для отримання освіти та професійної підготовки, які необхідні для отримання кваліфікації для кельєри в галузі досліджень і розробок, і щоб ті, хто досягнув успіху, мали рівний доступ до нової роботи. І ці рекомендації щодо інклюзії, я на цьому хочу акцентувати,

вони заохочують використання рідної мови в науці та забезпечені можливості для людей з обмеженими можливостями. І ще такі дуже важливі рекомендації щодо гендерного розриву в науці

і сприяння діалогу між різними системами знань. І саме тому от для всіх університетів необхідність перевизначення, що таке нормальне в академічному середовичі,

тим більше в кризовий час, воно дуже-дуже актуальне, бо це є не лише моральним обов'язком, а також має значення з точки зору практичності і прогресу. Ми не в 15-16-17-му сторіччях, коли дослідники ховали результати своїх досліджень,

а на часі нова парадима відкритості, прозорості і співпраці. І безумовна, що відповідно до цього відкрита наука, вона не тільки змінила дослідження, а вона безумовна вела безліч нових термінів у ліксікон дослідників.

Я не буду зупинятися, але отакі стовпи відкритої науки, їх може бути вісім, може бути більшу кількість відгалужень, але ви бачите, що всі вони спираються на відкритий доступ, всі вони мають на увазі Social Network,

вони мають програмне забезпечення на увазі і безумовно відкриті освітні ресурси. Тобто ми можемо казати, що втілення філософії відкритої науки в освітньому контексті –

це відкрита освіта. І концепція відкритої науки в університетах полягає саме в тому, щоб вони заухочували науковців до відкритого ставлення до досліджень, які вони проводять, і освіту, яку вони надають. Бо переважна більшість дослідників, які працюють в університетах,

має статус науково-педагогічних працівників. І підготовка нового покоління вчених і професіоналів відкритої науки базується на сприйнятті відкритості, як мети освіти.

Це важливо, тому що наші студенти – це вчені, дослідники та професіонали майбутнього, і дізнатися раніше, що таке відкрите академічне ставлення, вони безумовно повинні. І вони повинні заухочуватися.

Як доупублікування своїх робіт у відкритому доступі? Саме тому сьогодні бібліотека долучається до проведення різноманітних заходів для студентів всіх рівніх, починаючих від бакалаврів, розказуючи, що таке відкритий доступ. І далі вже заглиблюючись ці процеси.

До забезпечення доступності даних своїх робіт згідно ФР, до використання відкритого програмного забезпечення та залучення інших категорій громадян до своїх досліджень. І саме відкрита освіта працює над тим, як підготувати студентів до участі в соціальному,

іноді дуже поляризованому діалозі. І якщо ми говоримо про програму «Орізонт Юйроб», вона підкреслює важливість практик відкритої освіти.

Наприклад, це стосується напрямку СССР, соціальної та гуманітарної науки і СТМО в науки, технології, інженерії та математики. Де підкреслюється в документах, програмах,

що відкрита наука – це дуже широке поняття. Такі поняття об'єднує, описує практики та інструменти і відкритий доступ, і відкриті журнали, відкриті дані, відкриті дослідження, відкрита наукова політика, відкрита освіта,

відкрити освітні ресурси. Але всі вони пов'язані між собою принципом відкритості доступу і доступності для всіх. І саме в документах наполягається, що навчальні заклади, які працюють у цих сферах соціальних та гуманітарних наук,

а також технології, інженерії та математики, щоб вони підтримували і заохочували розвиток навичок, технічної інфраструктури та організаційно-правових рамок для розвитку практик відкритої науки і практик відкритої освіти.

Тобто синергія між відкритою наукою та відкритою освітою має великий потенціал зробити наукову інформацію доступною та поширеною саме через відкриті освітні ресурси та запропонувати застосування цих ресурсів

у вигляді відкритих освітніх практик, відкритих курсів, відкритого викладання і таке інше. Якщо ми кажемо навіть про сьогоднішні наші здобутки,

які стосуються 24 року 10 жовтня, це стосовно європейської хмари відкритої науки, то коли в 2020 році цей проект був представлений на конференції

з відкритої освіти, то він окреслив мету сприяти розвитку сталої інфраструктури для відкритої навчання в європейських хмарі відкритої науки. І вже 10 жовтня європейська комісія організувала технічний запуск цієї системи, цього вузла

відкритої науки Європейського Союзу у Брюсселі. І саме в напрямку були випробування, в напрямку тих дослідників, які користуються системою і в напрямку контрибуцій, тобто тих людей,

які вносять свої дані в систему. І ЮНЕСКА, вона має окремі рекомендації як з відкритої науки, так і з відкритих освіти, відкритих освітніх ресурсів, керуючись тим, що

відкрита освіта для всіх рівнів навчання, бакалаври, магістри, Ph.D. студенти, це відкриті освітні ресурси, плюс відповідні педагогічні методики, плюс добре розроблені навчальні цілі

і плюс різноманітність навчальною або дослідницької діяльності або їх поєднання. Бо ширше спектр інноваційних педагогічних можливостей для залучення як викладачів, так і студентів, щоб вони стали більш активними учасниками освітніх і дослідницьких процесів та

творцями контенту як члени різноманітних і інклюзивних суспільзнань. Це витяг з ЮНЕСка рекомендації відкритих освітніх ресурсів. Інструменти для переваг відкритих освітніх ресурсів

зроблені європейською мережою бібліотекарів відкритої освіти від Spark Europe. І вже четверта версія цих інструментів до всіх чотирьох різномовних версій. На сьогодні поки що представлені на 17 мовах.

Четверта версія на 17 мовах. І ви бачите кількість мов, які представлені там. Українські варіанти перекладаються всі чотири рази. Це долучені до перекладання бібліотека

Українського державного університету науки і технології, я особиста. І політика відкритої науки, її синергія з відкритою освітою, тут дуже часто говорили про Сумський державний університет. І я теж хочу про це сказати, що оця синергія,

вона підтреслена тим, що от наприклад в пункті четвертому впровадження принципів відкритої науки в освітній діяльності університету. І тут один із пунктів говорить про те, що для забезпечення якісного навчання

університет забезпечує здобувачів вищої освіти відкритим доступом до всіх власних освітніх ресурсів та навчально-методичних матеріалів. Це стосується і оприлюднення кваліфікаційних робіт здобувачів, і таке інше. І з метою накопичення систематизації,

зберігання, збереження довготривалого доступу до електронних версій навчально-методичних матеріалів, наукових творів, підручників навчальних посібників працює репозитарій. Що стосується синергетичних практик у відкритості знань

саме університетських бібліотек світу та України? Ми говоримо сьогодні про те, що бібліотеки за кордоном дуже активно долучені до таких практик. Наприклад, я можу сказати про те, що бібліотеки, з якими наша бібліотека

наукова бібліотека Українського державного університету науки і технологій, яка університет, який об'єднав при фронтовому Дніпрі 5 вищих Галузевих, то це бібліотека університету Гронінгена, Гронінгена Нідерланди, це бібліотека Словенії,

Каунаський технічний університет Літва і Латвія, університет Тарту, то, наприклад, університет Гронінгена в бібліотеці введені напрями роботи, які стосуються саме відкритої науки і відкритої освіти, ви бачите на екрані,

як називаються ці напрямки. Центрально-технічна книжниця, це Словенська бібліотека університету Любляни, крім того, що дійсно є окремі напрямки підтримки відкритої науки, я ще хочу сказати про проєкт національного масштабу,

що вони вносять інформацію до Словенської інформаційної системи поточних дослідженців крізь. Бібліотека Каунаського технологічного університету вебінари, трінінги з відкритої науки,

розробляють курси для PHD управління дослідницькими даними і викладають їх. Участь у п'яти проєктів з відкритої науки фінансованих, як и RASMUS+, так і K2, так і Horizon Europe. Популяризація відкритої науки тощо. Університет Тарту теж і це репозитарій на диспет,

це громадянська наука, архівування даних, призначення доїк, консультація щодо управління, архівування та публікації даних, досліджень, публікації проєктів ЛІБОК, СВІД і RASMUS+, і багато-багато іншого. Звісно, що вони працюють над проєктами європейськими,

не самі по собі, а як мінімум із п'ятью бібліотеками інших країн. А що ж ми бачимо в Україні? А в Україні на сьогодні до професійного стандарту бібліотекаря

долучилися до її обговорення багато університетських бібліотек. Секція університетських бібліотек Української бібліотечної асоціації і ми вносили свої пропозиції щодо того,

щоб додався для університетських бібліотек як новий напрямок діяльності з підтримки науковців, з підтримки досліджень. Так я просто чула, що цього не відбулося. Тобто університетських бібліотек дуже мало на фоні бібліотек, які публічні,

але якісь компетентності все ж включили. І якщо ми говоримо про те, що місія, візія майбутнього освіти і науки України має кінцевою метою для вищої освіти

і забезпечення максимальних можливостей для саморалізації кожного громадянина, а Україна визнана державою якісної освіти і наукових інновацій світового рівня, то стратегічна перша ціль для вищої освіти,

ціль №1 закладів освіти є середовищами, які забезпечують максимальні можливості для навчення та академічної кар'єри, а операційна ціль №1-2, вона саме стосується технологічної і бібліотечної інфраструктури закладів вищої освіти,

які повинні забезпечити інтеграцію в міжнародні освітні і наукові простори. Саме тому я і підкреслила, що те, що сказала пані Тетяна Ірошенка стосовно компетенції, стосовно залучення університетських бібліотекарів до цього напрямку, вона є дуже важлива. В бібліотечному аспекті ця операційна ціль

може визначатися, наприклад, на завданнях на макро- і на мікрорівні. Завдання на макрорівні, на рівні держави, зібрати релевантні дані щодо кількості штатних працівників бібліотек-університетів, які адмініструють інституційні репозитарії,

або займаються питаннями інформаційної грамотності, або є інформаційними спеціалістами з відкритих освіти, визначити назви їхніх посад, створити профили компетентності академічних бібліотекарів. А якщо ми говоримо, що це мікрорівні, тобто рівні університетів саміх, то визначити адміністрування цифрових систем відкритих наук,

репозитарії, журнали, научи, конференції, книги на, наприклад, на Open Monograph Press, популяризувати ліцензії кредитів Commons, допомагати цифровими ідентифікаторами авторів, іорки, дископу сайді, ресторчі райді для ВОЗ, профілі оголоскула, тощо.

І безумовна інтеграція публікацій з міжнародними системами до Зенода, ОРС, DOJ, директорія відкритих книг, тобто роль бібліотеки закладів Вищої освіти. Особливо читка сфокусувалась на забезпеченні

якісними електронними ресурсами та цифровими послугами для всіх учасників освітнього процесу і наукових досліджень. І тут вже є синергія. Відповідна інтеграція бібліотек у міжнародний освітній і науковий простор, як процес зближення,

є в майбутньому неминуча, але нам потрібні конкретні якісь рішення стосовного нашого статусу на рівні керівництва університетів. І так, щось я зависла. Чи чуєте ви мене?

Да, ми чуємо вас. Просто, може, не рухається презентація? Все, да. Це нормально відновлено. Дякую. Я дуже швидка. Сучасний стан впровадження відкритої науки в Українському державному університеті науки і технологій В нас наявна відповідна інфраструктура.

Вона вже є давно. Вона складається як з репозитарією. В зв'язку з об'єднанням п'яти університетів виникає неймовірно кількістю складний, тому що змінюється все, змінюється і АССН, змінилася назва.

Відповідна реєстрація в усіх системах повинна проходити швидше, а це не є в наших реаліях дуже швидким рішенням. Університет є засновником 18-ти періодичних видань, які всі є журналами відкритого доступу.

Більше журналів розміщено на платформі Open Journal System. Всі журнали мають DOI. Анатації в більшості журналів у складі метаданих, а також списки використаних джерел, передаються до CROSSREF. І далі декілька журналів. У нас сайт «Байлінкен» підтримують цей проєкт.

Три журнали індексуються глобальними наукометричними системами СКОПУС або WPF Science. Частина журналів для збереження доступності вже давно орхівує статті всіх випусків до ЗНОДО, а також для цифрового збереження журналів, які опубліковані на платформі Open Journal System

до ПКП Preservation Network. ОЧС надає таку можливість. Ми стали цим користуватися 22 року спочатку війни, коли намагалися зберегти наші цифрові архіви саме цих видань. Частина видань має реєстрацію в директорії журналів відкритого доступу,

але ми йдемо до того, щоб всі журнали були там відображені. Система відкритих конференцій. Університет має цифрове видавництво книг відкритого доступу. Воно адмініструється науковою бібліотекою. Тип видавництва New University Presses.

Я хочу підкреслити, що цифрові технології, нові форми дослідження навчання, вони змінили традиційні форми видавництв, типи видавництв. І до них крім комерційних видавництв, університетських видавництв,

які спільноти наукові представляють, також є бібліотеки як видавці, або нові університетські видавництва, які підтримуються теж бібліотекою і є в складі бібліотеки. Але вони, безумовно, очолюються провідними вчинами.

І платформа, всі книги за ліцензією крейтів Commons, платформа Open Monograph Press, і оці монографії підручники, навчальні посібники,

які за ліцензією крейтів Commons, вони інтегровані до Зенода, а також вони інтегровані до ОРС. Крім того, що інфраструктура, у нас є реалізація самих принципів відкритої науки.

Це теж ви бачите. Починаючи від того, що реєстрація всі вчені мають оркиди, відкритих ідентифікаторів Google Scholar, бібліометрика української науки, бібліотекари займаються наукометричною діяльностю,

тобто забезпечують постійний інформаційний маніторінг і аналізь рівня преливовості публікацій вчених нашого університету, а також адмініструють профілі установи ВЕСКОПУСИ і ВЕПОФСАЄНС. Три журнали, як я вже сказала, вони індексуються в СКОПУС ВЕПОФСАЄНС,

забезпечуючи дослідню цькоетичній чесність, гармонізації інституційних стандартів доброчесності з нашими національними стандартами та імплементуючи Європейський кодекс поведінки наукової доброчесності, ми перевіряємо всі наукові роботи на наявність знак плагіату і популяризація принципів відкритої науки.

В нас такі реалізовані проєкти, які мають не рівень університетський, а мають рівень міжнародний і національний. Тобто, це тематичні вебінари за участі міжнародних фахівців

відкриті знання в університетах України, три теми, відкриті освітні ресурси, шість тем, вони всі доступні на YouTube

і міжнародна конференція університетська бібліотека на новому етапі розвитку соціальних комунікацій, розташування конференції на платформі Open Conference System, журнали, які видаються за результатами конференції, які індексуються в скопус. Ну, ландшафт ви бачите відкриті знань з 2009 року.

І це інтеграція публікації, яка між репозитарієм та ОРС системою. Про це тут вже говорили. Я дуже вдячна колегам, що вони долучили нас до свого проєкту. Ми отримали міжнародне визнання.

В 2022 році ми стали переможцями в Open Resilience в Америці. І підводячи підсумки, можна сказати, що відкрита освіта та відкрита наука мають схожі цілі соціальної справедливості, перерозподілу визнання, репрезентації та реструктуризації наукових знань і досвіду.

Але не зважаючи на всі досягнення, дослідники і освітяни лише починають ухоплювати сенергію відкритої науки та практики відкритої світи. А на сьогодні, і про це говорили дуже багато спікерів сьогоднішнього дня,

існує потреба у підготовці дослідників на самому початку їх наукової кар'єри та інтеграції практик відкритої науки в навчальні плани закладів вищої освіти.

Щиро дякую список використаних джерел.