Моя доповідь буде спрямована щодо відображення певних технологічних пропозицій, взаємодії з науковими ресурсами, які відображаються у певних репозиторіях, у певних наукових базах публікацій, які дозволяють знайомитися

з певними звітами науковими і, взагалі, забезпечувати і створювати умови щодо конституційної взаємодії науковців різних країн світу, власне, були вони нашими країними. Основна такатеза – це те, що як тільки звілись мова, людина стала цивілізована

і вона почала досліджувати, вона може досліджувала і до того, як ввела якусь наукову діяльність, але вона змогла висловлювати і вступати з другом взаємодію, тим чимом розвивати ті інші наукові платформи, інші науково-технічні, які дозволяють нам будувати цивілізований світ.

Наприклад, до сьогодні ми використовуємо певну наративу Архімеда, який вже жив більше, ніж 2000 років тому, але це, мовно, ресурси, вони дозволяють нам спілкуватись і, взагалі, безпосередньо вся продукція, яка доступна, ми ознайомлюємо вже через їх нарратівну представу.

Але зрозуміли, що є певні проблеми з точки зору, не просто ознайомлення, а включно інкапсулування свою наукову діяльність, врахування, скажемо, виявлення тих тенденцій наукових,

які, в певним чині, відображаються і в провідних наукових виданнях, які входять, скажемо, в першу квартіль, але існує інше цікаве видавництво, яке теж можуть відображати досить шутцеве для світової науки результати.

І саме головне, зрозуміло, що це формує певний простір знань, якому треба певним чином якісь керувати. Але зрозуміло, що тут якусь центрізований механізм просто бути не може. Все це маріноцентричне середовище, його кожен науковий може брати на себе чи інші певні функції видання навіть не возмісту,

і визначає ті чи інші напрямки науково-технічного розвитку. І одна із таких завдань, яка до сих пор існує, вона вирішується, є певнотехнічні платформи, але, скажемо, повномасштабно вона

не присутня в великих кількостях репозиторів. І зрозуміло чому? Тому що технологічні платформи не все дозволяють зробити. І з того, що можна, скажемо, теоретично визначити. Але на сьогодні досить сильно розвинуті когнітивні інформаційні технології,

які забезпечують основну позицію, яка забезпечує науково-дослідницьку діяльність. Це структурний підход структурізації, т.е. на основі певних класифіційних, категоріційних понять. А вже на себе ще ми вирішуємо проблеми аналізу,

цю гучу визмісту, вибора того, що зацикавлено для нас сімантичного матеріалу, ну і синтезування навітних систем знань, які є парадигмами довільної наукової діяльністі. І для того, що ми пропонуємо певний такий

трансерваційно-кластерний підход, який будується на поняттях наукових наукових наротивів, які накопичуються, ну і зрозуміло, що їх досить велика кількість. Вони відображаються в різних форматах, в ДАЗ-базах даних, в базах публікацій, в репозиторіях, журнальних сайтах і таке інше,

тобто в об'єднувальних сайтах. Але одніма з таких конструктивних паня категорій, яка дозволяє керувати і працювати, будувати взаимодію з цими нарративами, на наш погляд є певні таксономічні структури, які дозволяють в такому вигляді, форматі,

відображати кожен різник як складно визначену систему, де певним чином є і певні знайоми поняття, і навітні процеси, навітні знання, які відображають той чи інший результат.

І от, якщо зробити такий загальний погляд на всю сукупність інформаційних ресурсів, то ми можемо сказати таку гипотезу, яка має підтвердженість, що ця сукупність публікації від керамок нарративу може бути представлена в єдиному великому нарративі безрозмерного,

який об'єднує різні поняття, і кожен дослідник, кожен науковець, який звертається до наукових публікацій, до наукових... Тобто працює фактично у простій відкритій науки, він сам для себе може впорізковувати ці нарративи

в рамках тих інтересів, які він визначає для себе, які відображають спрямовано з його наукового діялі. Але в процесі взаємодій з цими інформаційними ресурсами обычно визникають такі когнітивно-коматкативні акти у форматі дискуса, які якби визображають

і уявлені, які хоче науковець для себе вирішити, і він входив певною, якби вже модіюся іншими такими, тобто включає їх на жена таких коматктивних актів, які визначають нарративний дискурс, коли я починаю працювати не з цельної, з місцем там, скажем, монографії чи статті,

а з певними контекстами, які визображають ті процеси, ті поняття, ті об'єкти, які для мене безпосередньо цікаві, які мені конструктивно допоможуть провести моє дослідження. Зрозумілося в оцнях цих етичних норм, посилань, визначення авторства, тих результатов, що я використовую, такий є.

І от якщо ми взглянемо на цей інтернет-простір ресурсів, які визображають досягненість у частина науки, то зрозумілося, що виникає така проблема, що певні контексти вони, якби, характерують певну, но ставять певні проблеми.

Тобто виникає якесь таке відчуття, що треба щось дозначити, дослідити, визначить якийсь новий процес чи нове поняття. І от воно якраз виникає, якщо ми розглянемо через цифровий простір інформаційних ресурсів, то цю коліжню можу визначити,

як цю дискурсію невизначеності, яка певним чином фіксує, що в нашу понятільну систему, яка інтерпретирує повну картину світу, чимось не вистачає. І це треба нам, і у вас виникає задор, що треба включити її в мою систему знань. Між того, довести через певне видання, що я визначив,

до наукової спільноти. І фактично, ось ці визначені невизначеності, вони створюють принцип відкритих таксонамій, які забезпечують не тільки интегровану, а консолідовану взаємодією вже наративів між собою,

в цьому цифровому просторі, який видображає засягненість учасної науки. Один із таких механізмів можна використовувати антологію, як певна консультальна схема відображання цих чи інших систем знань. І тим самим я розумію

і структурну компоненту, тому що розуміло, що кожен науковець, коли він працює, у нього є певна класифікаційна схема дослідження, класифікаційна схема тієї тематики, яку він досліджує. Особливо виникає, коли йдуть міждисципінарні дослідження, скажемо, хіміфізичного такого об'єднання, коли я властивості

тих чи інших процесів, що досліджую, можу видображати мовами різних тематичних систем знань, то що людство вироботало для своєї взаємодії. Тоді фактично такий підхід дозволяє нам створити середовича для науковця на основі

цих класифікаційних схем економічного формата, які об'єднують рингвистичну його діяльність, коли він шукає, виявляє якісь процеси щось таке. І семантичним полям, коли він може об'єднати, і це йому може допомогти ці когнітивні процедури, які забезпечують його пошукову і діяльність з точки зору

виявлення тих рішень, що може допомогти йому завести до певного логічного завершення своє дослідження. Він зрозуміло, що орієнтується на певно термологічні бази,

на певні семантичні правила, які це формують, але він може сюди ввести і свої вещи. Таким чином, такшономічний фарман має такий багатофункціональний характер. Він може бути як конструктивна взаємодія з великими общими інформаціями і системологічного відображення суккупності певних

наративів з різних тематичних систем знань і агрегувати ці мережеві наративи для визначення тих чи інших напрямков своєї наукової роботи. Я хочу показати безпосередньо, як це працює. У нас відпрацьоване уже технологічне рішення. І, скажімо, на основі взаємодії з науковими базами публікацій,

які існують в європейському і світовому середовищі, тут є така позиція. Є певний набір публікацій. Їх зараз вже більше на 400 000, а може і це більше.

Існують певні класифікаціонні схеми, за якими можна реалізовувати пошук цікавих для вас публікацій на основі опрацювано-натованого формату. Але зрозуміло, що це не швидке. І більше ступені дослідника цікавить що?

Які статті безпосередньо можуть підтверджувати його дослідження? А воно може в даному випадку носити медичне-фарагмологічний напрямок, біохімія і медична технологія. Але зрозуміло, що методики можуть використовувати якісь хімічні сполуки.

І мені цікаво, як ми їх знайти дуже оперативно, а не методом перебору. Ми пропонуємо таку методику. Ви визначаєте певним чином таксономію ваших інтересів. Ну фактично це тузарова схема, яка представляє ще у вас цікавлю в даному предметі. За основу ми тут взяли для научності адміністрацію державного департаменту

Білого дому США, визначили які напрямки цікавлі з точки зору вирішення проблемі COVID. Ми їх взяли за основу.

І система ви фактично користувач в форматі ворота, в текстовому форматі, визначає свої проблеми, а далі вже проблема когнітивних сервісів, які володіє трансляціонарний кластер, він фармує і збирає вам фактично

певну агрегацію по тим напрямком, які ви є. Причому ці всі статті, вони мають уже міжконтекстні зв'язки. Тобто деякі лантентні зв'язки, які безпосередньо, наочно не можна не побачити, але система їх знаходить допомагає науковцю орієнтуватися в великому полі наукових результатів. Більш того, якщо ви знаходите певну цікаву статті,

і вам зрозуміло, що вона щось відобразила, але деякі ще речі є, ви можете самі автоматично побудувати, тут показується схема будування, тексономічний образ цієї публікації, і вона вже виступає як певний аттрактор,

який збирає якісь наукові контексти, у світовому цифровому просторі науковому, і допомагає їх використовувати, орієнтуватися на них, дає певне пояснення з точки зрозумі, про проблематики в рішенні, в якої він зацикав.

Тобто ви самі формуєте своє таксономічне простор, який дозволяє вам агрегативно реалізуватися у всьому різноманіті наукових публікацій, які на сьогодні не накопичені. Більш того, хочу окремо підкреслити, що тут виникає питання з точки зрозумі

коректності використання всіх індексів, тому що, скажемо, існує скопа, існує веб, в українському науковому просторі це одна і умов щодо підтвердження твоєї наукової спроможності,

але є інші, дуже авторитетні видання, які не входять до цього процесу, але посилання на них також визначає авторитет вченого. І ми можемо певним чином дискурсивно не визначеність,

кількість проблем, які вирішує науковий, вона може певним чином доповняти цей. Іншим питанням тут якби є взаємодія з певними набором монографічного типу, де я можу вже орієнтуватися, ну, тут зараз приклад, в економічній науці, але когнітивні сервіси

створюють чоловічку умову такого, ну, квазідіалога з ресурсом. Я можу задавати ті чи інші питання, а система підбирає мені найбільш ті контексти з досить широкого кола публікацій. І я можу, якби, орієнтуватися так, зрозуміло,

в тому напрямку вже є певне досягнення, а я тут можу вивкнутися, а в цьому ще нема. І я можу, якби, зарядитись на такому напрямку тих чи інших досліджень, скажемо, особливо в економічному сфері, коли в нас виникають цифрові технології, які, ну, певним чином цю науку прискорили.

Також ви можете, якби, ці свої пучки створювати і таке інше. Ну, зрозуміючи, що певний час уже обмежений і зрозуміло, що треба якось підбудуть итоги,

я хочу сказати, що ми пропонуємо таке технологічне рішення, яке реалізує актуалізацію знань. Тобто перетворюєте невідомо, що існує у світі, але нам ще не знайомо, в простір видімий простір, що становиться доступним і в науковій спільноті, і в освітньому процесі

це, певним чином, може бути вже використано. Тобто знання це сили, і ми повинні їх постійно примножувати. Дякую за увагу.