We're sorry but this page doesn't work properly without JavaScript enabled. Please enable it to continue.
Feedback

Open innovation as a factor of Ukraine's integration into the European research area

00:00

Formal Metadata

Title
Open innovation as a factor of Ukraine's integration into the European research area
Title of Series
Number of Parts
41
Author
License
CC Attribution 3.0 Germany:
You are free to use, adapt and copy, distribute and transmit the work or content in adapted or unchanged form for any legal purpose as long as the work is attributed to the author in the manner specified by the author or licensor.
Identifiers
Publisher
Release Date
Language
Producer
Production Year2022
Production PlaceKyiv, Ukraine

Content Metadata

Subject Area
Genre
Computer animation
Computer animation
Computer animation
Computer animation
Computer animation
Computer animation
Computer animation
Computer animation
Я підготував досить детальну презентацію, і я зараз зроблю такий суть, розкажу такий огляд, а ви вже зможете детально подивитися, прояснити якісь деталі, які я тут висвітлюю. Дійсно відкриті інновації, я тут написав, що вони вже як фактором,
тобто вони вже вийшли в реальності ЄС і ЄС простору. Тому вже використання і розуміння цієї моделі, воно дозволяє дуже легко спілкуватися з європейськими,
відповідно, колегами і партнерами, і входити в ті проекти, про які Іван Иванович розповідав. Власне, ця концепція, вона вже дуже давня, ще на етапі Лісабонської стратегії з 2000 року,
вона почала звучати, і тут перераховано вже низко документів, яка укреслює цю нову парадигму інновації, яка охоплює бізнес-модель, що використовують і внутрішні, і зовнішні ідеї.
Власне, це перегукується з визначенням Чесбро, який потім вже казав про керування цілісною потоками інформації через межі організації. Ну і тоді також вже звучали відкриті інноваційні екосистеми, поняття і механізми відкритих інновацій,
що поєднує внутрішні, і зовнішні ресурси. Але потім згодом вже з'явилася нова парадигма відкритій інновації 2.0, яка водить екосистемний підхід уже на центральне місце, поняття співтворчості для вироблення знань в таких екосистемах.
Тобто це такі вже мережеві інноваційні екосистеми, що об'єднують різні інноваційні мережі, кластери. У нас, до речі, теж почав розвиватися кластерний рух,
і так само створився кластерний альянс, який поєднує в собі вже багато ламентів відкритих інновацій і розвиває кластери в напрямку такого мережа таких кластерів, які розвивано кордонуються і оркостроються.
І вже одне з нових визначень відкритих інновацій групою RAC. Воно вже таке більш масштабне, це гаторгенний підхід,
спрая подолання бар'єрів між організаціями, секторами, дисципліном і спільнотами. Ну, власне, це визначення, воно вже вийшло от уже в таку реальність нової ерони європейського дослідництвського простору, який вже після 20-го року прийнята,
і там дійсно вже безкриті інновацій не є якимсь окремим пріоритетом, але воно вже фактично, вся концепція, вона підтримує все ці подолання бар'єрів між організаціями
і навіть екраніними ЄС. Ну, і тут рекомендація, корисно робити це, напувати інновації. Актори були перед цим виступи, якраз розповідали, як це вже бізнес-сектор і стартапи фонд почали робити.
Інструменти залучення МСП до моделів пятих інновацій, національні дорожні мапи. На жаль, у нас ми говорили багато про дорожні мапи і пятих інновацій, но поки що не дійшло. Певні елементи закладені в дорожній карті інтерацій до Європейського дослідництва.
Ну, і тут важливо далі, що відкрита інновація, власне, це не спосіб приєднати з деякої платформи, дачі, до кластеров інноваційного, а саме і нічого не віддавати. А це трансформація культурі співпрацій.
Тільки коли кожен учасник екосистеми і бере, і віддає щось, тільки тоді екосистема працює. Так. Ну, власне, європейський дослідницький простір теж утворився на етапі Єсабанської стратегії.
Теж, власне, був важними елементом побудови цієї економіки знань. Ну, от, і він включав, власне, раніше шість приоритетів, де таке важливе, це було, як дослідницькі інфраструктури,
цей дослідницький пророзвиток національних простерів дослідження, дослідницьких систем і оптимальна церкуляція доступ до знань, який, власне, і включав цю складово відкритих інновацій.
Значить, в Україні, так, щось в мене записано, ось є, да. Ну, і дублінські декларації по відкритих інновацій 2.0,
теж європейський дослідницький простір, розглядався, як важлива вже частина у зв'язку з спільною європейською інноваційною екосистемою. Так. Ну, і в українській дорожній карті 2018 року, до якої був долучений я, пані Олене, і багато інших,
якраз ми ввели це перше вже і поняття відкритих інновацій і відкритих інноваційних екосистем, які передбачає вже не лінійні процеси, а не паралельні, здаємо, пов'язані інноваційні процеси.
І конкретні західи – це створення офісу і міжнародної, регіональних. Це пілотні проекти по відкритих інноваціях і в тому числі в окремих секторах промисловості і цифровізації соцполу. Значить, по відкритій науці теж тоді заходи,
але вони не предметом, зараз по повіді. Але проблема, що незалежний аудит України, так само як і інші стилінські партнерства – показав, що недофінансування призвело до загрози взагалі знищення дослідницької системи.
Тому це треба усвідомлювати, коли ми говоримо про наші дорожні карти розвитку відкритої науки і відкритих інновацій. Звісно, якщо нова дорожня карта Р
в новостепі ставлять за мету збільшення фінансування досліджень в Європі, то в нас воно надалі зменшується.
Тому, звісно, без певного, хоча б, мінімального тенденційного збільшення важко нам говорити, як і про відкриту науку, так і про відкриті інновації. Але в 1921 році була зроблена нова дорожня карта Р
і в Україні, так, і вона теж вже, побачите, що тут вже відкриті інновації досить представлені засильно, запровадження механізмів, інструментів і фінансування, платформа
і, знову ж таки, створення центрів транспорту і технологій відкритих інновацій. Ну і так само про відкриті науці. Ну, а що ж дорожняк в Європі?
В 1920 році теж переглянували свої привитети і зробили таку візію, таку дослідницю, що таке буде новий європейський дослідницький простір, орієнтований на дослідження, на цільності, на досконалість, тобто доступ до кращих практик
і до впливу, в тому числі, на стали розвиток. Ну і щодо відкритих інновацій, то тут, оцей привитет третій, тут він виділений, це вільний потік знань
і технологій дослідницьких та інновасійних екосистем. Тобто тут уже не говорять, не говорять вже про саме розвиток оцих ресурсових інноваційних систем. Ну і от ви можете бачити, що от елемента відкритих інновацій,
вони 20 оцих заходів до 1924 року, вони, бачите, більше ніж половина до них відноситься певним чином. Ну і одна із заходів саме це побудова таких регіональних
цих екосистему дослідження інновацій, яка передбачає створення ера хабів, хабів європейського дослідницького проспору. Ну тут відразу скажу, що в вони ці хаби є логічне продовження хабів цих інновацій, які ще
з етапу 2020 впроваджуються дуже широко в Європі. І зараз вже почалась фаза формування і діх європейських цих екосистемів, які використовують таку функцію
регіональної екосистеми для цих екосистемів, які власно європейським союзом. Чим вони відрізняються, якщо брати і діх, і ера хаб, намагаємося, що все-таки і діх він дуйще до бізнесу і до цифрових технологій, а ера хаб він все-таки йде дуйще
до дослідницьких систем, але вони десь мають все одно згодити дослідження інновацій і бізнесу. В Україні вже на даний момент є три хаби цифрових інновацій, це КПІ, специалізниця на індустрії 4.0,
це львівська політехніка разом з ОГІ, Паном Іваном, теж зробили по інтернету речей. У Львові і за підтримки Академії науку в хабу створено наш віртуальний центр цифрових інновацій,
який створений на технологічній основі хабу, який вчора Пан Сергій Скостунов представляв на базі Академії НУК, який запроваджує доступ до європейської гріт-инфраструктури і до європейської хмари відкритину.
Цей ДІХ, власне, в Львові є свій ДІХ, і скинувською ДІХ він, власне, роззначений на цьому в нього проваджувати модель цього еустридію, у зв'язку проваджувати
стандартні моделі сервісів хабів цифрових інновацій. І, да, ось він спільно з Євано-Гринівською Академією. Що хочу сказати?
Що в Академії Научної є одна ініціатива зараз в Академії Научної, це типову КАБу інноваційного і наукового парку, який планується на базі установшого наукового розміщення в Академістичку. Власне, його теж можна розглядати
і на його основі можна, мабуть, і потрібно будувати такий ERHUB. Єдине, що хочу сказати, що, на жаль, такі структури, як і ДІХ, європейський ДІХ, ERHUB, вони не можуть бути... Ну, якщо ДІХ може будь-хто, до речі, з ваших організацій створити, зареструватись в тому каталозі,
що я показував, то і ДІХ, і ERHUB, то потрібно все-таки переговори між урядом і Європейською. Тому що ми і беремо участь в програмі Digital Europe, але одне дізнавалось, ми не змогли взяти конкурси ДІХ, який був зараз оголошений, тому що
на рівні урядів не було такої домовності. Останній слайд, я казав про кластерна альянс, який теж ми співпрацюємо, і він, як відкрита інновасільна екосистема,
вже зараз буде в Європейській кластерній альянсі, і надає великі можливості для побудовування таких відкритих інновасильних екосистем. Дякую за вагу.