We're sorry but this page doesn't work properly without JavaScript enabled. Please enable it to continue.
Feedback

Automatic processing of literary review by creating ontologies of scientific research

00:00

Formal Metadata

Title
Automatic processing of literary review by creating ontologies of scientific research
Title of Series
Number of Parts
41
Author
License
CC Attribution 3.0 Germany:
You are free to use, adapt and copy, distribute and transmit the work or content in adapted or unchanged form for any legal purpose as long as the work is attributed to the author in the manner specified by the author or licensor.
Identifiers
Publisher
Release Date
Language
Producer
Production Year2022
Production PlaceKyiv, Ukraine

Content Metadata

Subject Area
Genre
Computer animationProgram flowchart
Computer animation
Computer animation
Computer animation
Computer animation
Шановні колеги, шановні учасники конференції, дякую за можливість представити наукові результати на тему автоматичного обробку літературного огляду шляхом створення онтології наукових досліджень. На сьогодні ми живемо в світі, в якому генерується дуже велика кількість інформації
і з часом все це перетворюється в інформаційне сміття. Особливо це притаманно тоді і сфери, де і формуються нові знання, а саме наук. Тому існує проблема структуризації та формалізації усіх наукових досліджень для того, щоб простіше було їх автоматично обробляти.
Відповідно, ми пропонуємо використати технологію IMRAT для того, щоб структуризувати роботи. В більшості заробіжних видань роботи структуруються відповідно IMRAT. Це Introduction Methods, Results and Discussion.
І відповідно, ми цю технологію пропонуємо застосувати для того, щоб створювати антологічні графи і представляти кожне наукове дослідження як сокупність вступу методів, результатів і дискашену, але в інформаційних системах виговорення ти не зробиш.
Тому, власне, це буде певна обробка результатів процесінгу. Відповідно, IMRAT є частиною кожного наукової публікації звіту. Відповідно, якщо ми представимо кілька наукових публікацій у такій формі,
ми побачимо, що кожна з них міститиме свої індивідуальні елементи IMRAT і створена антологія міститиме в собі всі складові цих обох робіт. Відповідно, ми бачимо, що ця антологія складатиметься
зі складових вступу методів обробки результатів, як першої так і другої роботи. Два останні рівняння показують, що такий підхід є досить важливим для структуризації, оскільки ми бачимо, що в одному дослідженні
може бути сокупність методів, яка складається з методу A, B, C і D, і в другому дослідженні може бути сокупність методів, яка складається з методу B, D і F. І відповідно, що це дає? Це дає можливість використати ці зв'язки між методом B
в першій та другій роботі та методом D в першій та другій роботі для того, щоб створити зв'язки між такими елементами цих робіт. Відповідно, зараз ми бачимо на екрані графічне представлення запрофонованого підходу. Відповідно, перший рівень – це назва сфери наукових досліджень.
Другий рівень – це власне застосування цього підходу IMRAT. Це власне назви Interaction Methods Results Processing. Четвертий рівень – це власне конкретні представлення
кожного з цих елементів для кожної роботи. Наприклад, конкретний метод або конкретний показник до визначення міста монійного азоту з анеслером або сам міста монійного азоту. І ці конкретні методи в подальшому зв'язані
з роботами, де вони застосовуються. Що це власне дає? Наприклад, результат один, візьмемо, що це метод, що це міст монійного азоту. І ми бачимо, що є зв'язок з роботою 1 та роботою 2. Відповідно, ми можемо зрозуміти, що у роботі 1 та роботі 2
використовується цей метод і швидко знайти усі роботи, в яких ці методи застосовувались, що важливо для швидкого освоєння матеріалу та аналізу даних. Відповідно, чому саме така формалізація?
Перша – це структуризація наукових робіт з рівнем L4, тобто це дозволяє структуризувати роботи за їх конкретними складовими та потім зв'язувати з конкретними роботами, в яких є ці показники. Це те, про що ми нещодавно говорили. Далі, оскільки ці числові характеристики в цих вершинах будуть виділені,
то відповідно, ми можемо швидко порівнювати та опробляти результати. Оскільки пропонується використовувати кіт-поліхідром, то в нього вибудовані такі інструменти, як ранжування та аудит. І друге, у зв'язку з тим, що це стандартизований вигляд,
можливо додавати власні дослідження або дослідження інших вчених до такого інфраструктури досить швидко шляхом об'єднання таких графів. Розглянемо кілька випадків застосування запропонованого підходу. Перший, я дослідник молодий, наприклад, я учень ман.
І відповідно, я хочу швидко ознайомитись з предметною галуздю та отримати результат досліджень, що був зроблений попередньо. Щоб не робити його власноруч, але використати його у своєму літературному огляді.
Тобто хтось зробив попередню антологію, я в кілька кліків до неї заходжую, я вже маю доступ до аналітики. До прикладу, це той аналіз, який робиться традиційно. Ми бачимо, що тут є певні параметри, які аналізуються. І досить багато робіт.
Ось тут бачимо автор, що здійснював це дослідження. Відповідно, це все можна автоматизувати і робити специфічні запитання. Наприклад, знаходити такі роботи, в яких був найвищий вміст сухих речовин і при цьому найвищий вихід біогазу. Це все дозволяється за допомогою системи кіт-поліхіту.
Далі, запропонований підхід дозволяє швидко ознайомитись з основними показниками, що вимірюються в певній галусі. Це наводить, наприклад, амонійний азот вміст біогазу тощо. Тобто це дозволяє молодим дослідникам швидко ознайомлюватись з тими показниками,
які їм потрібно вимірювати, щоб здійснювати наукову діяльність. Третє, ознайомлюватись з методами, що застосовується. Про це ми також говорили. Антологія являє собою предметну галусю, однією з складових, якої є методи, що застосовуються в цих дослідженнях.
І відповідно ми бачимо перед собою перелік методів, які застосовуються в цій сфері. І навіть можемо знайти конкретні приклади їх застосувань в наукових робітах. Далі, ознайомитись з основними поняттями в певній галузі. У кожної наукової роботи є ключові слова,
але коли ми створюємо масив цих ключових слів в певній галузі, це є тією понятільною базою, що формує предметну галузь досліджень. П'ятий я, як дослідник, хочу свої результати додати до такої антології.
Та проаналізувати їх в сукупності з іншими результатами, тобто знайти місце своєї роботи в таких дослідженнях. Це і є саме ця частинка дискашеного процесінгу, про яку ми говорили,
тому що ось приклад з англомовної статті, де порівнюється роль власного дослідження з існуючими. Досить часто в статтях вказується, що вміст такої торочувани, в нашому дослідженні він був таким, і це можна пояснити тим-тим.
Якщо ми ці числові дані маємо в антології, ми можемо порівняти, знайти, ближче до мінімального, максимального значення, чи взагалі виходить це рамки того, що було зроблено попередньо. Ось кілька прикладів, як ознайомлюватися з розробленою антологією і до прикладу тут відкриті матеріали і методи,
відкриті кількістні методи аналізу, і бачимо, що вони поділяються на фотометричні, тетріметричні та гравіметричні. Це стосується наукових робіт в сфері нейробної ферментації.
І відповідно, якщо ми перейдемо нижче, ми побачимо конкретні певні методи, наприклад, це вимірювання сухих речовин, сухих органічних речовин, або та сама методика Неслера, і також отримуємо зв'язок з роботами, в яких ці методи застосовувались.
Ось інший цікавий приклад – це вигляд антологічного кубу. Тобто кожен з методів, з об'єктів антології, він представлений ось таким об'єктом на певній грані куба. Відповідно, як результат запропонованого підходу,
цей підхід дозволяє швидко вивчати певну спеціалізовану предметну галузну наукових досліджень і забезпечує швидке ознайомлення зрядом необхідних відомостей для проведення досліджень. Це такі ключові слова, методи і показники,
що вимірюються в цій галузі. Тож дякую за увагу.