Шовні колеги, дякую за запрошення сьогодні виступати, це велика честь для мене. Мене звати Олександр Березко, я президент ЄВРОДОК, Єрпейської Ради з добовища наукового вступення до молодих вчених, також доцент лідської політехніки і ще яким-то басаду офісу підтримки вченого. Кілька слів про ЄВРОДОК. Ми романська організація, яка заснована в 2002 році,

має зараз штаб партиру Брюсселі і є такою собі організацією, яка представляє молодих вчених, тобто вчених раніше на ранніх етапах кар'єри у Європі. У нас є 26 національних асоціацій з 24 країн ЄС, Ради Європи, Україна є членом ЄВРОДОК з 2014 року.

Продовж своєї роботи ми інтифікували те найважливіше теми для молодих вчених, ЄВРОДОК є дуже активним у адвокації відкритої науки, ми беремо участь у різноманітних дискусіях,

інформуємо політики європейські, беремо участь у проєктах. У нас навіть був такий проєкт посли амбасадора відкритої науки, я був колись амбасадором в Україні, тобто ми дуже глибоко в темі намагаємось доносити оцей голос молодих вчених про відкриту науку у Європі.

З 2016 року, коли почались основні дискусії про відкриту науку, ми намагалися зрозуміти, що ж це таке, і раді вітати різний прогрес в цьому напрямку в Україні.

В проєкті закону є дуже велике визначення відкритої науки, якщо ми його підсумуємо, то насправді зрозуміємо, що відкрита наука не є щось радикально нове, не заперечує стару науку, це просто більш відкритий підхід до організації наукових процесів та поширення знань,

націлений на результат розвитку співпрацій між ченами та суспільством, на суспільний вплив. І також відкрита наука – це величезна кількість практик, цей слайд, думаю, всі ви вже 100 разів бачили,

проте я постійного показую, щоб просто показати, скільки різних аспектів відкритої науки. Знову ж таки, перівняння не є супер свіжим, але для мене відкрита наука постійно нагадує Web 2.0, тобто перехід від статичного вебу, коли люди тільки читали сайти

і не могли долучатися користувачі до вебу відкритого, коли фактично користувачам вебу, інтернету дали в руки інструмент комунікації. І для мене перехід від традиційного наукового процесу до більш відкритого наукового процесу є чимось дуже схожим. І теж хочу підкресити, що на мою думку,

оцей момент зміни парадигми, перехід до більшої відкритості, є тим шансом, який Україні необхідно обов'язково скористатися. Наша система наукова, наприклад, не завжди є достатньою і цілком конкурентною на світовій арені.

І оцей от час зміни парадигми, цей красний момент, коли ми можемо перезапустити нашу систему, перейти на нові рейки і отримати значно більшу інтеграцію з світом і Європою. Нічого в Україні відкрита наука, так? Ну, є дуже банальна, абсолютно банальна відповідь. Якщо ми хочемо брати участь в горизонті Європи, наприклад, або в інші грантових програмах,

то нам потрібно вміти, розуміти, що така відкрита наука, і вміти, скажемо так, оперувати. Це дуже проста відповідь. Якщо купати глибше, насправді переваг є значно більш. Так, тобто, насправді після кризи відтворюваності, тобто, це так звана криза відтворюваності,

яка полягає в тому, що багато опублікованих, навіть в дуже вшанованих виданнях, наукових результатів неможливо ніяк підтвердити, так? Вчені задумуються над тим, що крім статті, кінцевого висновку досліджень, потрібно опублікувати також ті матеріали, які до цього висновку проводять.

Тобто, фактично ми підвищуємо достовірність наукових результатів, і взагалі формуємо довіру до вчених і до їхніх результатів. Фактично, відкрита наука – це про довіру, так? Також, звичайно, набагато більша видомість наукових результатів. Тобто, коли ми публікуємо щось не в відкритому доступі, його, скоріш за все, не побачать ні політики,

ні урядовці, ні менеджери. Відповідно, наукові результати не впливатимуть на процес приняття рішень, а це величезний шанс їх покращити, тому що наука призводить до хороших рішень. І звичайно, підвищення на інфективності наукового процесу,

тому що коли ми все відкриваємо, нам не потрібно вонаходити велосипед, так? Кожного разу. Тобто, ми кожного разу знаємо, що відбувається, і надоблюємо наші зусилля. Також, під час пандемії коронавірусу, про це вже сьогодні багато хто згадував, Гарина Кучма згадувала.

Тобто, роль відкритої науки просто всім стала абсолютно зрозуміла. Можуть цитувати ЮНЕСКО, можуть цитувати дуже багато різних чиновних організацій, але ключовий вислід. Відкрита наука стала ключовою для подолання пандемії COVID. І після того, як вчені зрозуміли, як відкрита наука може працювати,

як вона може прошвидшити комунікацію, багато хто вважає, що шляху назад уже немає. Хочеться в це вірити. Згадані сьогодні припринти. Тобто, під час пандемії коронавірусу було стрімке зростання припринтів, тобто нерецензованих наукових статей, які, звичайно ж, потребують певного відношення до себе, але разом з тим дають змогу швидко ділитися знанням.

Тобто, це новий інструмент, з яким треба вчитися працювати і усіляку його підтримувати. Що ж в Україні у нас відбувається? Так, для того, щоб зрозуміти, як ми могли би рухатися далі. Треба зрозуміти, що в нас зараз є. Звичайно, величезним кроком є затвердження національного плана щодо відкритої новки.

Думаю, що Григорій Мозолевич пізніше про це детально розповість. Але, насправді, тим, хто буде його втілювати, цей національний план з нуля починати не доведеться. Це дуже приємно. Тобто, в нас є достатньо кількість репозиторів. Як Ірина Кучма казала, деякі з них, можливо, про них не знають, але вони є.

Також, в нас є досить велика кількість журналів відкритого доступу проіндексованих у Director of Open Access Journals. Тобто, в цьому нашому каталозі відомо. Наукових журналів відкритого доступу. Тобто, в нас є певна база, яка проте є доволі фрагментарна через довгострокову відсутність системного підходу.

Зараз цей системний підход починає з'являтись. І ця конференція, яка ми зараз з вами перебуваємо, це один з дуже хороших показників цього. Щодо обізнанності про відкриту науку, дані в мене є 18-го-20-го років, які ми проводили опитування.

Обізнанність зростає, проте, звичайно ж, це потребує величезних зусиль щодо навчання та підвищення обізнанності. І ось минулорічна наша, ще якраз до війни в грудні, ми проводили опитування за допомогою Монза Шин. Дуже дякую, в якому взяли участь справді велика кількість респондентів,

в районі восьми тисяч, показало, що близько лише 30% респондентів так можуть пояснити чітко, пояснити, що таке відкрита наука. Звичайно, це дослідження потребує додаткових опрацювань, проте ми розуміємо, куди треба рухатися.

Що ще дуже важливо? Це результати опитування, яке проводив «Євродок» в 2020 році. Тут дані, звичайно, не про Україну, а про Східну Європу, проте в ньому більшість респондентів зі Східної Європи були саме з України, тому я можу на це спиратись. Як ми бачимо, які складові відкритої науки,

пам'ятаємо цю велику карту, вважають вчені найважливіше. І в Східній Європі, читайте в Україні, є абсолютне нерозуміння, напревеликий жаль, відтворюваних досліджень, важливості відтворюваних досліджень, у нас сирена почалася, і відкритих даних.

Тобто, це та прогалена, на яку треба фокусуватися, який треба приділяти додаткову увагу. Що вважають найважливішим фактором, який впливає на публікацію, на вибір місця публікації.

Ми бачимо, що вони теж відрізняються дуже сильно в різних регіонах Європи, і цей світло-блокитний кольор це якраз пріоритет для Східної Європи. Ми бачимо, що для наших вчених зараз найважливіше

є в принципі, щоб потрапити в ці наукометричні бази, і щоб вартість публікації була невеликою. Про багато речей, пов'язані з відкритою наукою, наші вчені наразі не думають.

І часто також навіть оці аспекти з простижом, аш-індексом теж поки що нас не хвилюють. І це опитування, це дослідження, також тут є слайд про найбільші мотивації, мотиваційні чинники

для публікації статтею відкритому доступу. Ми бачимо, що оці Східноєвропейські коли дуже маленькі, тобто є проблема о бізнесі. Це дало нам змогу розробити трирівневу модель різних етапів потреб і фокусу в плані публікації,

а так чи інакше наука і відкрита наука в своїй складовій пов'язана на комунікацію. Ми пропонуємо таку модель як базовий рівень конкуренції і рівень співпраці. На базовому рівні фокус є просто на участі,

тобто мати доступ до інфраструктури публікаційної. На рівні конкуренції фокус є на індивідуальні досконалості, тобто треба, мовно кажучи, великий аш-індекс і пак-фактори, тому подібне. Оцей рівень, до якого ми зараз хочемо перейти, рівень співпраці, це доступ до відкритої ігнучкої видавничої інфраструктури

з припринтами, відкритим рецензуванням і всім тому подібним. Питання основне для України тут, з моєї точки зору, а ми зараз тут з вами, на базовому рівні, чи зможемо ми перейти одразуж на рівень співпраці, минувши ось рівень конкуренції?

І це для нас питання ключове і може привести до дуже серйозного прогресу України і інтеграції її у подальшу інтеграцію Як цього можна досягти? Сьогодні ми згадували і Дору Сан-Франциску декларацію щодо оцінювання

наукових досліджень, яка прямо закликає не використовувати так звані проксіметрики, такі як импакт фактор для оцінювання вчених. Тобто не так важливо, де ми публікуємося, а можливо, що ми публікуємо. І також для одинських маніфести інші ініціативи.

Нещодавно євродок був одним з ранніх підписантів. Була заснована коаліція з реформуванням дослідження науки. І це ще один шанс для України, тому що ми тепер можемо не просто сприйняти щось таке, що нам дадуть зверху, чи з Європи, чи з будь-якого іншого моменту, а самим долучитися до творення,

до спільного творення нових правил і таким чином інтегруватися у цей процес ще більше. Чому нам потрібно поспішати? Є така штука як ефекти мечів. Це не є щось нове, це досліджував ще Роберт Мертон в далекому 1968 році та й публікував свою відому статтю в Science.

Йде це про те, що перевага накопичується. Тобто, станом на зараз Європа, особливо західна Європа вже, дуже далеко пішла впроваджені відкритої науки. Ми відстаємо, тому для того, щоби нам ці ефекти зменшити,

потрібно дуже швидко працювати цьому напрямку і швидко нас догонювати в Європу в плані впровадження відкритої науки та реформування системи оцінювання науковців. Ірина Кучма вже згадувала сьогодні проект Optima, який не таким ми з нею разом працюємо. І справді величезний фокус у цьому треба робити на освіту,

на тренуванням вчених, зокрема молодих вчених. І хочу сказати, що молоді вчені є ключем до справжніх зміт, тобто дослідники на ранніх етапах кар'єри. Чому? Дуже просто, тому що саме на ранніх етапах кар'єри

це ідеальний час для отримання нових навичок. Якщо ми впровадимо навчальні курси, тренінгові матеріали для студентів-магістрів, аспірантів, то це дасть справжній ефект у розвитку відкритої науки в Україні. Тут я собі дозволю подіватися,

скільки маю трошки прорекламувати проект Optima. Вилучайтесь, будь ласка, до нашої спільноти. Ми дуже раді співпраці і дуже відкриті до будь-яких коментарів з вашого боку. Тож підсумовуючи, відкрита наука – це величезний шанс для України

реформувати свою національну наукову систему, зробити дуже сильний великий крок в напрямку Європи і загалом кращею науки, тому що відкрита наука – це просто наука, зроблена у правильний спосіб. Ще я дякую всім за увагу. І якщо в когось є питання, буду радене відповісти, як зараз так,

і в особистому спілкуванні, будь ласка, мої контакти є тут. Дякую за запрошення.